Весна застала нас зненацька, як завжди. І, значить, скоро літо. Все навколо до цього літа вже готується. Дерева квітнуть, щоб влітку плодоносити, літні тераси та пляжі прибираються та облаштовуються, щоб приймати гостей, а фітнес-клуби та косметичні салони бомбардують нас рекламою, де пропонують «останній шанс» підготувати тіло до літа.
«А ти готова до пляжного сезону?», «Твоє тіло готово до бікіні?»,
– суворо запитують з рекламних постерів стрункі та спортивні красуні, відполіровані фотошопом до стану воскових фігур. Ніколи такого не було, і от воно знов. Вкотре нам нав’язують думку, що не будь-яке тіло є готовим до літа та пляжу, а лише те, що належним чином оброблено та відповідає чиїмось стандартам. Не будь-яка жінка може вдягнути купальник та насолоджуватися сонечком та свіжим повітрям, а тільки та, що має розмір XS та в змозі присісти 100 разів поспіль, а ще має гладеньку, пружну шкіру без жодних натяків на целюліт. Пляжний відпочинок жінка має ще заслужити! І не тільки ефективною працею, щоб вистачило на нього грошей, а ще й неодмінною важкою роботою над своїм тілом. Без цього – ніяк.
Вкотре в наші голови втлумачують, що огрядне жіноче тіло – це стид та сором,
який не можна показувати людям. Ну хіба можна вийти на пляж, коли в тебе стегна 52-го розміру і талію не раптом знайдеш? Хіба це припустимо вийти на люди у купальнику, якщо в тебе на ногах той мерзенний, огидний, нестерпний целюліт, хай йому грець? Звісно, ні, це ж страшне, всі як побачать таке неподобство, то розбіжаться з пляжу з криками «Рятуйте!», одна на пляжі лишишся. А як зайдеш у воду, то море вийде з берегів, воно на такий розмір купальниць не розраховано.
Бензину у вогонь ще підливають деякі чоловіки, що полюбляють ділитися у соцмережах пляжними фото «потворних» (на їхню думку) жінок та смачно їх обговорювати. Ті жінки, бачте, викликають в них огиду своїми формами, недостатньо пружними грудьми та невдалими купальниками; своїм неестетичним виглядом псують їхнім чоловічим величностям усе дозвілля. Вони ж, звісно, йшли на пляж у хвилюючих очікуваннях побачити там самих моделей з реклами купальників Victoria’s Secret, ну, або ж звабливих білявок з команди рятівниць Малібу на ім’я Памели Андерсон, чиї груди ледь тримаються у завузькому купальнику та красномовно свідчать про те, що з силіконом в країні проблем нема.
Залишається абсолютно незрозумілим, що пересічні жінки на пляжі винні оточуючим.
В кого з цих чоловіків навколо (які, ясна річ, вважають себе трохи привабливішими за Аполлона) жінки позичили тонку талію, стрункі стегна, пружні груди та довгі ноги, а тепер заховали їх десь та не віддають борг. З чого взагалі випливає така гіпотеза, ніби жінки приходять на пляж задля того, щоб своїм виглядом тішити кожного першого ліпшого чоловіка, який випадково опиниться поряд? Я вас розчарую, ця гіпотеза є хибною, вона не має жодних підстав!
Але ж правда у тому, що багацько жінок чомусь у цю хибну гіпотезу вірять. Вони справді вважають, що мають щось особливе робити, щоб стати «готовою до пляжу» та дуже переймаються через те, як на тому пляжі виглядатимуть. Виснажують себе екстремальними дієтами та фізичними вправами, щоб скинути вагу до літа. Ведуть жорстоку та безнадійну боротьбу з целюлітом (який є абсолютно природнім). Проводять години у марних пошуках чарівного купальника, в якому вони зможуть здаватися стрункішими на два розміри.
Казна що роблять жінки, щоб бути «готовими до пляжу»,
коли насправді готовою до пляжу є абсолютно будь-яка жінка, і нічого особливого їй для цього робити не треба. Тільки усвідомити, що пляж, літній відпочинок, розваги на свіжому повітрі існують для неї! Для її наснаги та задоволення. А не для того, щоб вона там відповідала чиїмось очікуванням та слугувала комусь гарним доповненням до пейзажу. Якщо хтось йде на пляж, щоб розглядати там жінок та подумки виставляти оцінки їхнім фігурам, стану шкіри та загальній привабливості – це особисті статеві труднощі цих «оцінювачів». Не бачу жодного зрозумілого пояснення, чому жінку на пляжі мали б цікавити їхні оцінки. Сонце світить всім однаково, вода у морі солона та мокра для всіх, незалежно від розміру, віку та фігури.
Якщо ви думаєте, що цькування жінок, що є «не готовими до пляжу» –
це суто наша, вітчизняна проблема, то помиляєтеся. Глянцеві стандарти та 16-річні моделі, доведені фотошопом до стану повної ірреальності, дещо спотворили уявлення про нормальне жіноче тіло в чоловіків та жінок чи не у всьому цивілізованому світі.
Але потроху щось починає змінюватися. Ефект вибуху спричинив американський журнал Sports Illustrated, коли у 2016 році помістив на обкладинку свого традиційного «пляжного» випуску модель великого розміру Ешлі Грем. Цей спеціальний літній випуск журнал видає з 1964 року та розміщає у ньому чуттєві та спокусливі фото відомих моделей та спортсменок у купальниках. Але жодного разу до того обкладинку цього журналу не прикрашала така пишна модель! І кращої легітимізації повним жінкам годі й шукати. Якщо вже Sports Illustrated вважає жінку 54-го розміру гідною своєї обкладинки, то будь-якого пляжу у світі така жінка (і більшого розміру – також) вже напевно гідна!
Також Ешлі Грем випускає власну колекцію купальників у співпраці із брендом з промовистою назвою Swimsuites for all (Купальники для всіх). Компанія відома своїми яскравими відео та рекламними фото, у яких купальники демонструють жінки усіх розмірів, усіх кольорів шкіри та будь-якого віку.
Бо ж насправді пляж – це не подіум, не модна фотосесія та не конкурс краси. Ми не маємо відповідати жодним вимогам для того, щоб насолоджуватися гарним пляжним відпочинком. Врешті решт, ми приходимо на пляж відпочивати, а не працювати красунями.
Ніхто не має худнути, щось підтягувати, перемагати целюліт чи ще якось покращувати своє тіло
задля того, щоб мати право вийти на пляж. Ну, тобто, якщо є бажання щось покращувати – то чом би й ні. Але незалежно від того, чи досягли ви успіхів на тому шляху покращення, чи навіть ще не розпочинали його – море кличе всіх. Чайкам та дельфінам абсолютно байдуже, який розмір ви носите. Тож зустрінемось на пляжі? 😉
Цю статтю вперше опубліковано на сайті opinion.biz.ua
