Кілька тижнів тому, у чорну п’ятницю українці брали штурмом торгівельні центри та модні магазини. Переважно жінки, ясна річ, бо кому ще завжди потрібне щось новеньке. У натовпі посеред будь-якого шопінг-молу можна було побачити жінок різного віку та різного фаху, жінок, що мають різні статки та вбираються у різних стилях. Елегантні дамочки у сподіваннях вполювати знижку на якісні сукні у дорожчих крамницях. Молодесенькі дівчатка, що хапали спортивні светри та джинси у дешевому мас-маркеті. Гламурні киці у пошуках сто п’ятої пари взуття на карколомних підборах. Знаєте, кого на цьому святі споживання майже не було? Жінок, що носять великі розміри!
Ви майже не побачите їх у торгівельних центрах ані у звичайний вік-енд, ані навіть у дні «шалених знижок». Ви майже не побачите їх ані у дорогих дизайнерських бутіках, ані у більш демократичних крамницях масової моди. Ви майже не побачите їх на виставках-ярмарках та у шоу-румах українських брендів. Їм просто нема чого там робити. Їх там не чекають. На них не шиють.
Кожна жінка розміру L чи більше
чула у свій бік неодноразово цю класичну, невмирущу фразу «В нас на вас нічого немає». Часом це промовляється з майже неприхованим презирством, жінку окидають мерзенно-оцінюючим поглядом та видають вердикт, незворотній, мов тавро. «Ти не гідна модного вбрання, йди геть звідси, тобі тут не місце!». Але інколи цей невтішний діагноз видають навіть з ноткою співчуття. Продавчиня своїм «Нічого на вас нема» немов намагається вибачитися та дати добру пораду: не втрачайте час, не шукайте марно.
У крамницях міжнародних модних гігантів можна знайти деякі речі (зазвичай не весь асортимент) у розмірах L та інколи навіть XL. У кращому випадку ці максимальні розміри відповідатимуть українському розміру 48, дуже зрідка та тільки в обрані моделі можливо буде «встромити» жінку 50-го розміру. З обхватом грудей чи стегон більше 100 см у ці крамниці можна навіть не заходити.
З модним взуттям в огрядних жінок теж непрості стосунки. Переважна більшість модних «човників» зшиті на вузенькі ніжки, стильні черевики вимагають майже плоского підйому та тонких литок. Годі й шукати модних ботфортів чи яскравих босоніжок до вечірньої сукні на повні ноги з широкою стопою.
Що цікаво, більшість молодих українських модних брендів впевнено крокують тим же шляхом, шиють те, що зшити просто – речі стандартного крою, за розміром розраховані на дівчину-підлітку. Навіть якщо вони вважають, що пропонують розмір L, в жінки реально великого розміру той L може викликати хіба що посмішку. В тому L не кожна старшокласниця вміститься.
Може, хоч з модною білизною для пишних принад справи кращі? Аби ж то так! Немов гриби після зливи з’являються на ринку марки вишуканої білизни ручної роботи, і всі вони сором’язливо закінчують лінійку розмірів на якому-небудь 80С. Ніби жінок з більшими об’ємами у природі не існує!
Так, для модної індустрії повних жінок дійсно майже не існує.
Та їх взагалі ніби не існує у публічному просторі. Їх немає в рекламі – ніякій. Не тільки в рекламі модних суконь та на подіумах. Ні, огрядних жінок немає навіть у рекламі ліків, пральних порошків та нерухомості. З огляду на рекламу, повні жінки не хворіють, не ведуть господарство, не купують житло та не їздять у відпустки.
Повних жінок немає у кіно, їх майже немає на телебаченні та у шоу-бізнесі. Американці підрахували, що 67% американських жінок носять великі розміри, та водночас їхня представленість у кінематографі, на сцені, в рекламі та пресі становить усього лише 2%. Це неймовірно, але факт: в Америці огрядних жінок переважна більшість, але у публічному просторі їх – зникаюча меншість.
Складається враження, що виробники модного одягу оцінюють свою потенційну аудиторію за рекламою та кіно, а також за тим, які жінки ходять до них у крамниці. І тут спрацьовує дуже іронічний парадокс. Виробники не шиють на повних жінок, бо з досвіду знають, що повні не люблять ходити по крамницях та купують значно менше одягу, ніж стрункі. А повні не люблять ходити по крамницях, бо там на них нічого нема, та не купують, бо що їм купувати?
То що, пишні красуні ходять голяка?
Якось я була в компанії, де зайшла мова про цю проблему. Один з чоловіків саркастично зауважив, мовляв, я кожного дня бачу на вулицях повних жінок, але жодного разу ще не бачив, щоб вони ходили голими. Мабуть, на чоловічий погляд, якщо жінка не ходить голою, це автоматично дорівнює тому, що в неї є що носити, і десь вона це придбала, тож, ніби справи не такі кепські. Але кожна повна жінка у хвилину відвертості зізнається – вона носить не те, що хоче, а те, що вдалося купити на свій розмір.
Одяг великих розмірів пропонують лише деякі спеціалізовані магазини, такі своєрідні резервації для товстих. І зазвичай ціни там не дуже дружні для українського покупця. Ну, або ще є ринки. От на ринках на пишних жіночок чекають з потрібними розмірами, але ж зі стилем, якістю та смаком там – як на ринку. Ті ж небагаточисленні українські бренди, які готові стильно та сучасно вдягати повних жінок, отримують найвдячніших та найвідданіших прихильниць, про яких тільки може мріяти модний бренд. Бо нарешті хоч десь їх вважають людьми!
Суспільство таврує повних людей
та давить на них усіма можливими засобами. У наш час політкоректності, коли стало неприйнятним у пристойному товаристві шельмувати людину через її етнічне походження, релігійні вподобання чи сексуальну орієнтацію, зайва вага залишається чи не єдиною територією суспільно-схваленого терору. Кожен, кому пощастило з генетикою, вважає за потрібне читати повним знайомим (та навіть незнайомим) лекції про те, як просто схуднути, треба тільки сильно бажати та мати волю.
Незрозуміло, чому повні мають взагалі бажати схуднути. Незрозуміло, кому вони винні ідеальну вагу, в кого вони її позичали? Але факт, суспільство ставиться до зайвої ваги як до непристойної хвороби, як до чогось такого, чого маєш не тільки всіма засобами позбавлятися, але ще й соромитися та корити себе, що встряла у таку халепу. І, немов навмисно, щоб підсилити ці відчуття, з повних жінок роблять ізгоїв, парій. Шоу-бізнес та мас-культура роблять вигляд, що їх не існує. І такий самий вигляд робить масова мода. Великий розмір робить з жінки невидимку. Вона ніби є, але її ніхто не бачить, її потреб ніхто не враховує.
І це не тільки для України актуально, це загальна світова проблема. Але останніми роками потроху щось починає змінюватися. Моделі Plus Size, як американка Эшлі Грем, стають справжніми зірками. Відомі дизайнери демонструють на подіумі вбрання для повних жінок поруч з «нормальним» одягом . Світові модні гіганти відкривають у своїх магазинах відділи великих розмірів. Потроху пишні красуні починають виходити з тіні. Чи скоро вийдуть в нас?
Цю статтю вперше опубліково на сайті opinion.biz.ua. Читайте на цьому сайті більше моїх авторських колонок, та й взагалі там багато цікавого, тож заходьте! 😉
Читайте також “Жахіття бодіпозитива. Чому світ ненавидить товстих”
